Досвід роботи

Науково-методична проблема школи

«Оптимізація навчально-виховного процесу як найважливіший фактор реалізації та ефективності освіти в умовах санаторної школи-інтернату»

   Мета: визначення ефективної форми управління навчально-виховним процесом,  організація  навчання на основі всебічного врахування його закономірностей, принципів, сучасних форм і методів, особливостей, внутрішніх і зовнішніх умов санаторної школи-інтернату

        Завдання:

визначення оптимальної структури начального матеріалу;

визначення педагогічних умови оптимізації навчально-виховного  процесу.процесу.

Оптимізувати процес навчання можливо лише на базі оволодіння основними педагогічними знаннями та вміннями, необхідний пошук таких варіантів прийняття найкращого методичного рішення, які б найпродуктивніше сприяли високій працездатності учнів на уроці. Але для цього необхідно забезпечити досить високий рівень цілеспрямованості навчання, значне посилення мотивації учіння, подальше зростання інформаційного насичення змісту навчальних предметів, використання освітніх технологій, зорієнтованих на особистість школяра.

Як керівник методичного обєднання, я склала перспективний план.

№ з/п	Термін	Зміст роботи	Форма
Підготовчий етап 2013-2014р.
1	вересень	Аналіз результатів педагогічного процесу з метою виявлення загальних та окремих проблем фізичного виховання	Методичне об’єднання
2	Листо-пад	Медико-педагогічна діагностика антропометричних даних та фізичних показників учнів	Дослідження медичних карт, тестування
3	січень	Підготовка списку рекомендованої літератури з питань обраної теми	Педагогічна скринька
Основний етап 2014-2017 р.
4	2014	Оформлення довідково-інформаційного методичного блоку з визначеної теми	Оформлена тека-сегрегатор
8	постійно	Моніторингові дослідження навчально-виховної, фізкультурно-оздоровчої діяльності	Спеціальні тести та медичні огляди
9	2015-2017	Відвідування уроків, занять ЛФК та виховних заходів	Аналіз, обговорення
		Створення банку уроків і позакласних заходів.
10	2015, ІІ	Вивчення, узагальнення та впровадження у практику досвіду роботи вчителів школи	Інтегровані уроки, виступи на МО
11	2016, І	Упровадження в практику роботи вчителів інноваційних технологій	Самоосвіта
12	2015, ІІ	Організація проведення методичних семінарів, круглих столів з питань проблемної теми	Міжсекційна робота
13	2016, ІІ	Розробка основних рекомендацій, технологій, комплексів вправ, найбільш ефективних на уроках фізкультури та основ здоров’я	Самоосвіта
14	Листо-пад	Творчі звіти педагогів за результатами роботи над індивідуальними проблемними темами	Звіт
15	Грудень	Оформлення підсумків роботи над проблемою у вигляді методичних порад, графіків, діаграм тощо	Підсумковий звіт
16	грудень	Підсумкове засідання з проблеми	Методичне об’єднання

Впроваджуючи в життя рішення педради за проблемною темою, наше МО визначило для себе  напрямок роботи, що сприятиме реалізаціі теми школи.

         Науково-методична тема 

«Створення оздоровчого освітньо-виховного середовища що супроводжує успішність та фізичну спроможність кожного учня»

Мета: формування в учнів позитивного свідомого ставлення до процесу рухової діяльності, здорового способу життя.

          Завдання фізичного виховання  в школі:

розвиток свідомості, емоційної регуляції і довільності тих рухів і дій дитини, формування яких здійснюється на данному етапі;

створення і закріплення цілісного позитивного психосоматичного стану при виконанні різних видів рухової діяльності;

культивування в учнях ціннісного ставлення до своїх і чужих фізичних можливостей,усвідомлення їх значущості;

формування позитивної мотивації, свідомого ставлення до свого та чужого здоров’я, валеософічного мислення;

використання информаційно-комп’ютерних технологий на різних етапах уроків фізкультури.

Виступи на засіданнях методичного об’єднання:

Оптимізація розвитку  координації учнів на уроках фізкультури шляхом ігрових завдань.

Перспективи розвитку фізичної культури і спорту, формування основ здорового способу життя в умовах модернізації освіти.

Інновації та їх вплив на збереження і зміцнення здоров'я учнів .

Інтегровані уроки фізичної культури та основи безпеки життєдіяльності.

Виступи на педрадах:

1. Результати впровадження комплексно-цільової програми «Здоров’я»

2. Здоров’язбережувальна технологія та здоров’язбережувальні заходи

3. Зміст фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи в рамках санаторної школи.

4. Сучасні підходи організації фізкультурно-оздоровчої роботи з вихованцями.

Для реалізації намічених планів порібно постійно оволодівати спеціальними компетенціями в застосуванні репродуктивних та продуктивних методів навчання, що поділяю на три категорії: теоретичнв, практичні та методичні. В міжатестаційний період я постійно підвищувала свою професійну самоосвіту:

- курси підвищення кваліфікації «Вчителі фізичної культури зі спецкурсом ЛФК і масаж» на базі КЗ «ЗОІППО» ЗОР;

- участь в інтерактивному квесті «Полювання на лисицю» на базі КЗ «ЗОІППО» ЗОР;

- курси підвищення кваліфікації «Вихователі ЗОШ-І» на базі КЗ «ЗОІППО» ЗОР;

- участь в роботі педагогічних читань «Формування здоровязбережувальної компетентності учнів у навчально-виховному процесі» на базі Камянко-Дніпровської санаторної школи-інтернату;

- публікація робіт на сайтах:

       - infourok.ru:

1.   «Академія дорожно-транспортних наук» - агітбригада   № ДВ-107457

2. «Дитяча легка атлетика» - методична розробка уроку       № ДВ-087901

      - videouroki.net:

1. «Волейбол» - презентація з фізкультури                              № 98719388

2. «Олімпійський урок» - розробка уроку з фізкультури        № 98719906

3. «Добридень, осінь!» - конспект години здоров’я                 № 98719907

      - gotovimyrok.com:

1. «Теракт. Життя чи смерть» презентація                                № 19357

2. Тест з гімнастики                                                                      №=test

3. «Спорт – здоров’я!» - спортивно-розважальне свято            № 19348

       - kopilkaurokov.ru 

1. Конкурс інсценованої пісні «Пісня, опалена війною»          №  235218

2. КЦП «Здоров’я» - презентація                                                 № 248086

       - World of Teacher.com

1. «Сучасні оздоровчі технології» - презентація                         № Д 3786

2. «Добридень, осінь!» - конспект спортивної години                № Д 3775

3. Загальна структура уроку «Школа розумного руху»              № Д 3787

4. «Баскетбольна мозаїка» - позакласний захід                            № Д 3785

    Виходячи з поставлених задач методичного об'єднання, я обрала тему для самоосвіти «Розвиток спритності та координаційних здібностей учнів на уроках фізкультури».

   Саме координація і увага оптимізують процес навчання, поліпшують  ефективність процесу і якість навчання,   розвивають максимальні можливості кожного школяра в певний період розвитку,  оптимально витрачають  час і зусилля  вчителя та учнів.                                                  У сучасних умовах значно збільшився об'єм діяльності, здійснюваної у вірогідних і несподівано виникаючих ситуаціях, яка вимагає прояву винахідливості, гнучкості реакції, здібності до концентрації і перемикання уваги (просторової, тимчасової, динамічної), точності руху, раціональності. Всі ці якості або здібності зв'язують в теорії фізичного виховання з поняттям «спритність».                                                                                                        

   Необхідність цілеспрямованого розвитку здібностей: оптимально регулювати (тобто точно, швидко, раціонально) і управляти рухами, швидко засвоювати складно координаційні, точні рухи і перебудовувати свою діяльність залежно від умов - все це характеризує спритність.           Перш за все рухова спритність виявляється у всіляких випадках: професійних навиках, робочих рухах, в побуті, в домашньому господарстві, в гімнастиці, легкій атлетиці, спортивних іграх, акробатиці, у військовій діяльності і так далі. Приваблива властивість спритності – її доступность -  особливість, яка дає шанс людині з самими середніми тілесними даними взяти верх в найскладніших ситуаціях, спритність не якась незмінна природжена властивість, вона піддається змінам, її можна виробити в собі, добитися сильного підвищення її рівня.   Координаційні здібності - це можливості індивіда, що визначають його готовність до оптимального управління і регулювання рухової дії.                                                                             Координаційні здібності являють собою функціональні можливості певних органів і структур організму, взаємодія яких обумовлює узгодження окремих елементів руху в єдину смислову рухову дію. Координаційні здібності включають в себе: просторове орієнтування, точність відтворення руху по просторовим, силовим і тимчасовим параметрам, статичну і динамічну рівновагу.      

    Рухливі ігри - найбільш доступний і ефективний метод впливу на дитину при його активній допомозі. Гра - природній супутник життя дитини і тому відповідає законам, закладеним самою природою в організмі, що розвивається - невгамовної потреби в життєрадісних рухах. Перевага рухливих ігор перед строго дозованими вправами полягає в тому, що гра завжди пов'язана з ініціативою, фантазією, творчістю, протікає емоційно, стимулює рухову активність. Найкращими «ліками» для дітей від рухового «голоду» є рухливі іг­ри. Рухливі ігри за змістом і формою прості і доступні дітям рі­зних вікових груп. Вони є універсальним засобом у фізичному вихованні молоді. Для координації дій і загального керівництва іграми-естафетами з'являється необхідність виділити з членів команди капітанів команд, підпорядкування яким є  обов'язковим для всіх гравців команди.

   У кожній грі-естафеті одночасно вирішується ряд завдань. Закріплюються і удосконалюються рухові навики, розвивається уміння орієнтуватися в просторі, развиваються фізичні якості: спритність, прудкість, витривалість, координація рухів, точність, швидкість реакції на сигнал і так далі.  Разом з цим у дітей виховуються сміливість, самостійність, рішучість, дисциплінованість і ін. Відбувається комплексний розвиток фізичних і морально-вольових якостей дітей. У практиці роботи ігри-естафети проводяться в кінці основної частини фізкультурного заняття замість рухливої гри, на фізкультурних розвагах, на спортивних святах, на прогулянках, в походах. Залежно від завдань підбираються вправи, ігрові завдання, фізкультурний інвентар, визначаються способи організації тих, що займаються і умови виконання даних естафет.                                             

   Проведені дослідження дозволили виявити найбільш ефективні вправи для розвитку основних координаційних навиків у дітей 12-13 років. Аналіз результатів показав, що як в І так і в ІІ експериментальних групах, де на заняттях використовувалися вправи, які формують навики координації руху, показники виявилися кращими, ніж в контрольній групі. Провівши педагогічне тестування учнів, ми дійшли висновку, що рівень фізичної підготовленості знаходиться на середньому та вище середнього рівнях і більше потрібно приділяти увагу розвитку координаційних здібностей саме одним із засобів фізичного виховання таким як ігри та естафети. Анкетування займає важливу роль в аналізі підходів у фізичному вихованні дітей. Завдяки цьому методу можна зібрати багато інформації про те, як розвивається дитина, її відношення до фізичної культури, як в школі так і за її межами. Також можна дізнатися, чи подобається дитині вчитель з фізичної культури та методика, за якою він викладає. Для підвищення рухової активності дітей і покращенню координаційних здібностей необхідно більше використовувати рухливі ігри та естафети, які будуть спрямовані на розвиток всіх можливих здібностей дітей цього віку.

Участь вихованців у регіональних змаганнях

Рік	Змагання	Успішність
2012 р	«Разом ми сильніші, нам разом веселіше»	ІІІ місце
2013 р	«Дитяча легка атлетика»	Участь
2014 р	Турнір з футболу в Ленінському районі	ІІ місце
2015 р	«Олімпійське лелеченя»	Участь
2015 р	Гра-квест «Історія Запоріжжя»	ІV місце

На певних уроках застосовую елементи нової технології. «Школа розумних рухів» учить знаходити в собі ресурси і вибирати власні способи для вирішення складних завдань (інтелектуальних, фізичних, емоційних). Розвиває такі якості як: воля до перемоги, терпіння, уміння доводити справу до кінця, упевненості, гнучкості і рухливості, інтуїції і віри в себе. Через участь в ігрових вправах, які імітують ситуацію невизначеності, учень розширює кордони своїх адаптаційних можливостей, вчиться знаходити вихід з раніше безнадійної ситуації. У своїй роботі багато уваги приділяю розвитку практичних навиків, необхідних в різних фізичних ситуаціях, свідомому, активному відношенню учнів до виконання завдань, роз'яснюю при цьому важливість регулярних і систематичних занять фізичними вправами. Аби досягти ефективності уроку, я орієнтуюся на створення ситуації, в якій учень націлений на творчий пошук і самовизначення. З метою активізації мислення учнів і формування інтересу до фізичної культури використовую проблемне навчання.

Коли чуєш фразу «комп'ютер на уроці фізкультури», то відразу виникає подив і питання: то хіба це сумісно? Адже фізкультура – це, перш за все рух. Нині в Україні відбувається становлення нової системи освіти, зорієнтованої на входження в єдиний світовий освітній та інформаційний простір. З появою мультимедійних комп'ютерів, що можуть представити не тільки текстову інформацію, а й комп'ютерну графіку, анімацію, широкий спектр аудіо- і відеоінформашї, можна впроваджувати і використовувати комп'ютерну техніку в навчальному процесі з фізичної культури. Уроки фізичної культури включають великий об'єм теоретичного матеріалу, на який виділяється мало годин. Діти не люблять слухати правила з техніки безпеки, теоретичні відомості по предмету, тому використання сучасних інформаційних технологій дозволяє ефективно вирішувати цю проблему. Використовуючи комп'ютерні технології, урок стає цікавішим, наочнішим. А складання тесту за комп’ютером стає новою проблемою, яку треба вирішити. Це допомагає мені в рішенні  ще однієї задачі – розбудити зацікавленість школярів у формуванні здорового способу життя.

Цілєвідповідною вважається така педагогічна технологія, в якій «треба і повинен» учня співпадає з його «вмію і бажаю». У таких ситуаціях учні активні, вони охоче ставлять цілі та досягають їх. Конструктором до інноваційного уроку є педагогічна технологія «ЛІДЕР».Базовою в цій технології стала 4-рівнева структура діяльності вчителя та учня на уроці фізкультури. Зокрема: 1 рівень – адаптивний – спрямований на розвиток учнів відповідно законів природи; 2 рівень – особистісно розвивальний – спрямований на розвиток учнів згідно з потребами та вимогами соціуму, 3 рівень – особистісно діяльнісний – передбачає створення умов для розвитку учня згідно з людською сутністю «людини діяча»; 4 рівень – творчо перетворювальний – спрямований на творчий (креативний) розвиток особистості учнів.Для розвитку загальних рухливих якостей застосовується Ігровий метод при якому використовуються різноманітні рухливі ігри. Метод сприяє удосконаленню техніки і тактики гри в складних умовах. Він дає можливість ефективно розвивати такі якості як швидкість, кмітливість, орієнтацію, самостійність, ініціативність. В ігрових вправах, естафетах і колективних іграх поглиблюється почуття відповідальності, виховується колективізм, дисциплінованість, прагнення до перемоги.

Також я використовую нетрадиційні  техноло­гій і методики, спрямовані на зміцнення та відновлення здоров’я дітей - авторська методика з фізичного виховання М. Єфименка «Театр фізич­ного розвитку»; адаптовані методики психофі­зичної гімнастики хатха-йога,; дихаль­на гімнастика Г. Стрєльникової, К. Бутєйка; дотиковий масаж А. Уманської; самомасаж.

   Для підвищення ефективності процесу  фізичного виховання в школі особливо важливим є створення системи зворотного зв'язку. Моніторингове дослідження виступає в сучасних умовах як ефективний засіб збору і аналізу інформації про функціональний стан, фізичний розвиток і фізичну підготовленість школярів. Регулярний моніторинг дозволяє вносити відповідні корективи до процессу фізичного виховання.

   Сучасний урок фізичної культури значно виграє за умов грамотного узгодження нових технологій і традиційної системи навчання.

   Позакласна робота є продовженням навчальної роботи. Позаурочні заняття можна розглядати як надання учневі можливості додаткового утворення в обраному виді спорту і як істотний фактор підвищення рівня рухової активності. Тільки при системному підході з використанням усіх форм роботи можна домогтися високої результативності фізичного виховання.

    Створення в школі гуртків, проведення внутрішньо-шкільних змагань з різних видів спорту дозволяють учням удосконалювати спортивну майстерність, дають можливість організувати своє дозвілля відповідно до інтересів і бажанням і, звичайно ж, розширюють коло спілкування. Спортивний зал найчастіше виявляється єдиним вогнищем прилучення дітей до занять фізичною культурою і спортом, служить місцем організованого проведення дозвілля, стає місцем  інтелектуально-культурного життя учнівського колективу. В організації фізкультурно-оздоровчої роботи в школі бере участь весь педагогічний колектив. Позаурочну виховну роботу також спрямовую на активізацію рухової активності та популяризацію активного здорового способу життя та спорту. Традиційними в школі є загальношкільні спортивні свята:

«Олімпійський тиждень»;

«Кубок школи з футболу»;

«Спорт як альтернатимва шкідливим звичкам»;

«Баскетбольна мозаїка»;

«День спорта і здоров’я» тощо.

   Характерною рисою позаурочних форм занять є їхня добровільність. Тому я намагаюсь піклуватися про те, аби викликати в учнів інтерес до занять. Це досягається передусім високою емоційністю. Важливо, щоб кожен учень міг проявити себе незалежно від рівня своєї підготовленості. Цілеспрямоване фізичне виховання через раціональне поєднання навчальних і виховних задач дає змогу забезпечити безперервне зростання показників фізичного розвитку й  рухової підготовленості учнів, виховання культури поведінки, морально-вольових якостей, розширення комунікативних можливостей  та формування основ здорового способу життя.

Перед своїми учнями ставлю перспективні цілі: усвідомленої потреби у фізичному вдосконаленні, розвитку інтересу й звички до самостійних занять фізкультурою та спортом, набуття знань і умінь здорового способу життя, удосконалення фізичної і психічної підготовки до ведення активного життя, професійної діяльності та захисту Батьківщини.

  Проблемою постало питання оцінювання учнів.

   Набутий досвід дозволяє мені зробити висновок, що фізичне виховання має ґрунтуватися на розвитку загальної фізичної підготовки з одночасним удосконаленням природних нахилів дитини на основі принципу природовідповідності. При цьому важливіше значення має прокоментована учителем оцінка його діяльності, адже оцінка є одним з вирішальних чинників дії на учня. Учень не завжди зацікавлений слухати і чути учителя, якщо він не отримує об'єктивну оцінку результатів своєї праці. Тому я оцінюю роботу учня на усіх етапах оволодіння руховими уміннями вербально. При позитивній оцінці пояснюю учневі причину свого схвалення його дії і говорю, що можна зробити для поліпшення результату або вдосконалення рухової дії, а при негативній - на що треба звернути увагу для успішного оволодіння вправою.

       Потребує перегляду ставлення до відмітки як засобу педагогічного оцінювання. Оцінка з фізичної культури — дуже тонкий інструмент, що впливає на психічний стан і соціальний статус учня. Її несправедливість особливо небезпечна, тому результати рухових тестів на уроці фізичної культури я оцінюю з урахуванням діапазону реальних можливостей представників кожного конституціонального типу. Система вербального оцінювання є ефективною, поліпшує психологічний та емоційний стан дитини, підвищує рівень самооцінки.

    Сьогодні перед вчителем фізичної культури в школі стоїть проблема — зробити фізичне виховання процесом безперервної дії (навіть протягом такого короткого часу, як добовий цикл). Це означає, що вчитель не має права обмежувати свою діяльність якимись епізодичними заходами з фізич­ного виховання. Тому вважаю, що саме школа може і повинна забезпечити дитині нормальний фізичний розвиток та допомогти зберегти здоров’я. Діяльність вчителя фізкультури, у співпраці з іншими вчителями та педагогами,  по підтриманню адекватного рухового режиму повинна бути направленою та системною. Регулярні заняття фізичними вправами – це широкий спектр форм та методів здатних впливати на спритність та координацію. Можна стверджувати, що за силою потенціалу та здатності впливати на збереження та зміцнення здоров’я, фізичні навантаження, різноманітні форми адаптації та оздоровлення –  значущі та ефективні, тому що будь яка із цінностей фізичної культури в тому чи іншому ступені «працює»  на здоров’я.